Тіщенко А.М.
І тільки свічка
творчості й любові не
згасне доти, доки ми живі.
У посібнику зібраний матеріал з досвіду роботи: уроки
народознавства та народознавчі свята.
Рекомендовано вчителям,вихователям, класним
керівникам,керівникам гуртків,тим,хто працює на ниві духовного
відродження України.
Вступ.
Одне з основних призначень загальноосвітньої школи в
тому,щоб давати підростаючому поколінню основи знань,формувати патріотичні
погляди,виховувати освічених людей,патріотів
Батьківщини.Формування творчої особистості нерозривно пов'язане із відродженням
нації,демократизацією і гуманізацією суспільства.Виховання такої особистості
вимагає удосконалення патріотичного виховання,врахування особливостей розвитку
суверенної України, її потреб у відродженні нації,використання вміння та
бажання працювати на благо процвітання своєї держави
В.О.Сухомлинський говорив,що формування особистості
включає в себе пізнання,розуміння людиною своєї Батьківщини.Важливим джерелом
творчості людини є народна педагогічна мудрість, найкращі виховні традиції
народу.
Школа - це колиска народу.Її покликання - з покоління в покоління
відтворювати народ,націю,виховувати молодь у дусі вірності ідейним,моральним і
трудовим традиціям батьків і дідів.
Традиційними у нашій школі стали уроки народознавства та
народознавчі свята.До таких свят готуються і учні і вчителі.Заздалегідь
розробляються завдання: підібрати казки,вірші,пісні,розпитати у старших про
звичаї,обряди,записати колискові пісні, легенди, прислів'я. На таких заходах
виконуються пісні, танці
,народні ігри.
На наш погляд , найбільш ефективною
організаційно-функціональною структурою системи формування особистості школярів
засобами народознавства може бути така, яка забезпечує співдіяльність та
співтворчість учителів,учнів,баьків та громадськості.
Таким чином ,уроки народознавства допомагають учням
усвідомити правильні поняття про культуру,побут, звичаї,традиції та обряди
українського народу,а також вчитися шанобливого ставлення до матеріальних і
духовних цінностей інших народів.
І тільки свічка
творчості й любові не згасне доти, доки ми живі.
(урок народознавства)
Мамина пісня
колискова
У нашім краї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Мета: виховувати
любов і повагу до матері, ознайомити учнів з багатством колискових пісень,збагатити душу і серце почуттям вірності батьківській
хаті,маминій пісні, рідній землі.
Учитель.Мати й дитя...У сприйнятті нашого народу цей образ святий.
Сьогодні на нашому уроці ми поговоримо про святиню -
мамину пісню,адже колискова - це пісня материнської душі,і безмежної любові та
ласки ,неповторної
ніжності. Найзаповітніша мрія,найпалкіше бажання
всіх матерів,щоб дітки їхні зростали дужими і красивими.А ще -
розумними,щедрими на добро,на любов і пошану до старших, до святинь нашого
роду,нашого народу
Зріст і силу дитині дають батьківський хліб, материнське
молоко.А що ж спричиняє до зростання душі?( Діти відповідповідають: слово!)
Якби не мамина пісня,сказав якось один древній
історик,яким убогим було б наше життя....
Учень: Вслухаєшся в поетичні образи колискової і
уявляєш в колисці немовля,котре покліпує оченятами, світлими і довірливими,на
які,мов вечірній туман, напливає дрімота під мелодію колискової пісні.(Звучить
колискова)
Учениця: Лине вечір з-за Дніпра спати
дітонькам пора...
Учитель:Давайте,діти, згадаємо ті колискові
пісні,які співали вам ваші мами чи бабусі(діти розповідають.)
Учень :Ой кіт
воркіт на віконечко скік,а з віконця в хижку піймав котик мишку,кинув у
колиску,мишка буде грати,котик
воркотати,дитя буде спати і щастячко мати.
Учениця: Спи,дитятко,
люлі-люлі
Як
удень, так і вночі,
Щоб
зростало маленятко,наше любе пташенятко
Наша
зіронька ясненька,наша квітонька маленька.
Учень : А-а-а!
Люлечки,а-а-а - люлечки!
Шовковії
бильця, срібні колокільця,
Мальована
колисочка, засни,моя дитиночко!
Пісня. Люлі - люлі -
люліса.
Учитель: Як бачимо в колискових піснях та
забавлянках є і кіт, і голуб,зозуля,сон,дід, баба,мишка та інші герої. Що ж це
за герої такі? Так, це художні образи.Вони тішать дитину, заколихують її,
оберігають.А над ними всіма --величний образ матері,ніжне серце якої сповнене безмежною любов,ю до
дитини.
Пісня. Ой ходить сон
коло вікон.
Учитель: Дитину колисали в колисці.А з чого робили
колисочки?
Учень: Колиски робили з дерева: калини, ясена або
плели з лози ,щоб діти були
дужими та співочими.При цьому приспівували:
Колисочка яворова, колисочка з
горішка,
Нехай у ній колишеться маленька
потішка.
Учитель: Колиски підвішували до сволока.Ще й
тепер у старих селах можна побачити скоблики, до яких їх підвішували.
Учень:А ще в народі існував звичай: колиски не
викидали,а передавали родичам, знайомим.
Учитель:Біля колиски творилася найбільша
таїна людського буття:
Ой щоб спало , не хворіло , на
серденько не кволіло.
Учениця: Ніжно торкнеться пітьма,ніч
підходить крадькома
Хоче вкрасти сина з хати,понести
туди,де зимно
Ми сховаєм сина в ліжко,вкриєм
ручки,вкриєм ніжки
Аж до ранку, до світанку, доки ніч не
піде з ганку.
Звучить
колискова
Учень: Мати сина колихала, колихаючи співала: ніч
заходить, треба спати,коло тебе рідна мати.
Учитель:Колискові пісні...Їх надзвичайна
ліричність здавна привертала увагу діячів культури, письменників .Записували і
друкували ці твори Марко Вовчок , Іван Франко , Борис Грінченко. Та з особливою
любов'ю до колискової пісні, казки ,гри ставилася славетна Леся Українка . Вона
і сама писала художні тексти. Один з яких -"Колискова" - відомий
усім.
Учениця читає вірш.
Звучить колискова пісня.
Учитель : А хіба не колискова дала світові
поета-геніяТ.Г.Шевченка ? Бо
той біль за долю
народу народився з колискової,яку співала йому мати. Пізніше він про це напише:
Мене там мати повила, і, повиваючи,
співала
Свою нудьгу переливала в свою
дитину...
Звучить колискова.
Учитель:Великі дороги в широкий світ завжди
починаються з маминої пісні,співаної над
колискою.А зараз,діти, ви розкажете про свої колискові пісні та зачитаєте
уривки зі своїх творів
(діти зачитують і
розповідають).
Учитель : Мама-
найдорожча для кожного з нас людина . Немає нічого більшого,ніж любов
материнська . Про це розповідає народна легенда.
(Звучить легенда).
Пісня про маму.
Учитель: Ось і закінчується наш урок.Сьогодні
ми говорили про маму, її колискову пісню,послухали й поспівали колискові
пісні.А як буде чудово,коли ви потім
заспіваєте їх своїм братикам,сестричкам,а може,колись і своїм
діткам.Головне,щоб пісня ця співалася з любов'ю,з вірою в добро, у щастя і
світлу долю тих , хто вступає в життя . Швидко пролетить дитинство , але мамина пісня
залишиться з нами навіки.
Дні дитинства наче плин води...
Проліта
дитинство,та у спадок
Зостається
пісня повна згадок,
Пам'ять
зостається назавжди.
Звучить пісня про
маму.
Свято матері
"Матусю рідна, люба моя ненько."
Ведуча. Мати для дитини - це найясніша зоря на
небі. Вона прищеплює дитині перші поняття про мораль , навчає рідної мови .
Історія цього свята давня. Американська дівчинка Анна Джервіс рано втратила
свою маму.Перебуваючи в сирітських будинка , вимріяла вона думку: треба
виділити один день на рік для вшанування пам'яті Матері-неньки , Матері-Землі ,
Матері Божої. За її клопотанням у 1910 році Конгрес США встановив свято - День
Матері.Невдовзі його узаконило ще чимало країн.У 1929 році це свято відзначали
у Львові. З того часу 15 травня ми відзначаємо цей день.
Учень: Матері Божій, Матері Україні, Матері
Земній присвячується!
Учень: Воістину небесна і земна, заквітчана і
терном, і барвінком,
Свята і грішна ,рідна, чарівна, повіки будь, повіки слався, жінко!
Звучить пісня.
Мама... Це перше слово , яке ми вимовляємо в
дитинстві.Перші поняття про щастя, добро, ласку нерозривно пов,язані з образом
найріднішої людини - мами.А її колискова звучить найніжнішою музикою.
Звучить колискова.
Учениця :МАМА.....Для
кожної людини вона найдорожча, найдобріша, найкраща!
І сьогодні ми вдячними словами вшановуємо наших
матерів,бажаємо добра і здійснення сонячних мрій і надій материнських.
Учень: Зичимо радості ясної два крила,щоб вам
калина довго ще цвіла...Шана вам і земний уклін!
Учениця :До матері наш вічний голос,зігрітий серцем і теплом.
Учень:Хай наливається,мов колос, ласкавим сонцемм
і зерном.
Учениця :Душі
найкращі поривання несем,як сповідь, матерям
І смуток наш,і сподівання - все
довіряємо серцям.
Учень: Мамо! Немає милішого слова , ти ж бо
життя і творіння основа.
Пензлі й перо надихались тобою ,вічна
ти в пісні - з болем, любов'ю.
Учениця :Матінко моя
єдина! Ти для мене цілий світ.
І хоч я іще дитина, хоч мені ще мало
літ,
А тебе, матусю мила, я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,наче квітка
весняна!
Учень Руки ласкаві цілую -
Скільки
з них випито сили: прали вони і носили ,
варили і тісто місили
Скільки
з них випито сили!
Учениця:О мамо! Мелодіями молодієш...надійно
торкатись твого плеча.
Все,скільки
ти мріяла і скільки ще мрієш...
Ти
гідна пісень і пісні звучать.
Пісня.
Учень :Материнство...Святе
і прекрасне,оспіване поетами і художниками
.Через віки людство пронесло глибоке шанобливе ставлення до матері. Про неї , Берегиню
домашнього вогнища, написано і складено безліч
віршів,пісень і легенд.
Звучить легенда про
матір.
Ведуча: Так, як ви не уявляєте себе без мами, так і
мами ваші не уявляють себе без вас.
Мама:Ну як мені, ну як було б без тебе?Синочку
мій, моя ти люба втіхо!
Як дню без пісні,як без сонця небу -
отак було б мені без твого сміху.
Без рученят - промінчиків ласкавих,що
світ увесь готові обійняти,
Без оченят - таких веселих, жвавих,
від котрих і на хвильку не сховатись...
Мама: Моя ти доню!В
тобі мої світання нерозквітлі,мої чекання,радощі й тривоги.
В тобі - любов моя,велика,
світла,моїх надій розкрилені дороги.
Життя моє в тобі,ісонце,й квіти,і
дощики ніжні з весняного
сміху.
Ну як мені, ну як без тебе жити, моя
ти доню, нерозрадна втіхо !
Ведуча: Ми возвеличуємо святу і безкорисливу материнську
любов,натруджені мамині руки....І поки наші мами з нами,ми всі молоді,бо вони
наш захист,наша добра згадка про світ дитинства.
Учениця: Скільки б не судилося страждати,я
благословлятиму завжди
День, коли мене родила мати для
життя,для щастя - не біди.
Учень :Час
дитинства , наче плин води , проплива дитинство, та у спадок зостається пісня , повна згадок , пам'ять
зостається назавжди!
Пісня.
Учениця: Усі мовчать - щось мати каже,
Звучать притишено слова
Вони із веселкових вражень,
З любові,що в душі жива.
Зійшлися діти всі до хати,
Де хліб,як доля, на столі
У сі мовчать: говорить мати
Вустами неба і землі.
Учень :Спасибі ж,
рідні, наймиліші наші,
За все,що вами зроблено для нас.
Хай слово "мама" лине над
світами,
Як промінь сонця у весняний час.
Учениця: Пам'ятаймо , милі діти, пам'ятаймо
завжди з вами,
Що у нас у всьому світі найдорожчі
наші мами.
Учень :Не скупіться
на теплі слова,бо у світі багато тепла
Лиш від рідної хати та від лагідних маминих рук.
Учениця: Коли зміцніють крила,щоб літати,не
забувай про рідних маму й тата
Та встигни добре слово їм сказати ,
допоки ще живеш у рідній хаті.
Учень : Приїжджайте частіше додому,щоб не
мучила совість потому
Не привозьте грошей ані слави,будьте
з рідними ніжні , ласкаві.
Учениця: Пригадайте дитинства
стежини,поцілуйте батьківські сивини,
Зачерпайте водиці
зджерельця,прихиляйтеся серцем до серця.
Бо не вічні ні батько,ні мати,завтра
можете їх не застати,
Щоб не мучила совість потому,
приїжджайте частіше додому.
Ведуча: У житті нашим
мамам нічого не треба , лиш були б ми Людьми . Тож будемо вдячними
нашим матерям . Шануймо їх,бережімо їхнє здоров'я , довге і щире життя.
Пісня
УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ
Ведуча: Украіна ...
золота чарівна сторона.
Земля рясно уквітчана;
зеленню
закосичена. Скільки ласкавих , поетичних слів придумали
люди , щоб висловити свою любов до краю , де народилися і живуть.У глибину століть сягає
історія нашого народу і пізнати іі нам допомагають книги і самобутня творчість
нашого народу: мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та чарівний світ
народних казок, прислів'їв, приказок та загадок.
Учень : Є в народу нашого чудові традиції:
колядки , щедрівки та вечорниці,
Де хлопці й дівчата збираються ,тут
знайомляться, тут залицяються
Учениця: Запрошуємо вас на вечорниці! Просимо
гуляти, розважатися і веселитися
Завітайте до нас на вечорниці на
вареники й паляниці!
Завітайте до нас на вечерю поки
хазяйка не зачинила двері!
Дівчата заходять до
хати з піснею "В саду гугяла"
Хлопці: Добрий вечір,
тітонько, можна до вас?
Дівчата: Добрий вечір,
тітко Одарко!
Одарка: Ви, дівчатонька-красуні, провинилися,бо до
нас на вечорниці запізнилися! Тож наказую
щоб ви гарну пісню завели!
Дівчата співають
пісню "Несе Галя воду."
Одарка: Хлопці,
піснею, прохаєм вас, звеселіть скоріше нас!
Хлопці співають пісню
"Ой на горі два дубки"
Одарка: От
як ми дівували, зачуєш де - небудь вечорниці так аж тини тріщать,а тепер... от
скоро 3-ті півні заспівають,а вечорниці ще й не починалися. А як налетять ,бувало, запорожці зі своєі Січі
та що орли-соколи! Як схопить тебе котрий,так і носить, так і носить... Ой- ой
! Куди то все дівалось?
(стук у двері)
Одарка: Хто там?
Романе: Добрий вечір!
Одарка: Добрий вечір, Романе! Чого тобі?
Романе: Ой,дайте води
напитися,бо так хочу істи,що нема де переночувать!
Одарка:Щось не теє ти говориш , дивні слова ,хлопче
, мовиш
Краще
ось що ти скажи, що робити вмієш ти?
Романе: Можу ложки
змайструвати,можу ще й затанцювати,
А
як буде ваша ласка - гумореску розказати!
Одарка: О, це добре! Заходь,заходь!
Танок.Гумореска.
Вбігає дівчина.
Одарка: Чи
ти дівко десь тікала, чи вже, може, танцювала?
Дівчина: Ой ніде не
танцювала,а від матінки тікала
Бо
до вас на вечорниці мене мати не пускала
Дала
мені кужіль в руки,щоб я гарно пряла
Одарка: А
ти що?
Дівчина: А що? Кинула
кужіль на полицю,а сама майнула на вулицю!
Нехай
кужіль миші трублять,нехай
мене хлопці люблять!
Я
нікого не любила-тільки Петра та Данила,Грицька,Стецька та Степана - вийду
заміж за Івана!
Одарка: Ну, сідай до нас та усі разом пісню
заведем!
Пісня. Розпрягайте,
хлопці ,коней
Забігає Василиха
Василиха: Ой, людоньки, що ж це таке? Знову чоловіка
немає. Ви мого Василя не бачили?
Одарка:Та тут він, з нами був!
Василиха: Ой, клята личина, а я думала він знову десь з
кумом гуляє...
Одарка: Заспокойтесь, заспівайте краще пісню....
Василиха: Яка пісня?
Яка пісня? Кажуть люди, що я лиха ,а я ВАСИЛИХА
Наробилася
у полі , йду додому стиха
Наробилася
у полі аж 3-ма серпами,
А
мій милий Василечко гуляє тут з вами
Кидай,кидай,Василечку,із
ними сидіти поможи мені із поля снопики носити.
Василь: Не я тіі снопики жав, не буду й носити
Одчепися, коханая , а то буду бити!
Одарка: Та годі вам сваритися,краще заспіваємо!
співають пісню
"Ой у вишневому садку"
Група хлопців:Добрий
вечір,тітонько!Вибачайте що запізнилися.
Та ми до вас з викупом - гарною
піснею!
виконують пісню
Одарка:Недалеко від БОГУСЛАВА коло Росі,у довгому
покрученому яру розкинулось село Семигори.Тут стояла хата Омелька Кайдаша . Двоє його синів
поралися у дворі. Старшого звали Карпом,а меншого -Лавріном.Давайте і ми
послухаємо їхню розмову.
сценка
Одарка: Скільки в моїй хаті дівчат і хлопців
знайомилися, сватались і розлучались.....Ось так і Наталка вже 4 роки в розлуці
з коханим. А возний проходу не дає!
сценка
Одарка: Тут, на вечорницях , все згадаємо: і
молодість,і дитинство...Як болить у дитини голівонька,то у матері серце болить
і душа.Багато легенд існує про матір та її добре серце...
легенда
Дівчина: Честь і слава
нашим матерям,вони дали нам життя,наділили щастям тож будемо веселитися,будемо їх
шанувати будемо пісні співати на їх честь.
виконують пісню
"Чорнобривці"
Одарка: Годі вам розважатися,ходімо вечерю
готувати!
Милі
гості, просим сісти, вареники будем їсти.
Вареники
непогані,вареники у сметані!
В кожній
хаті на Вкраїні вареники дають нині,
Коржі з
маком,галушки,марцепани й пиріжки.
Де ж той
хвалько,що вміє ложки робити,треба ж людей до столу запросити
Вас чекають у
макітрі вареники дуже ситні: білолиці,круглолиці із добірної пшениці.
Їсти просимо
вас щиро вареники наші з сиром,
Хоч попадуться з
перцем,зате з щирим серцем
виконують пісню
"Варенички"
|
Тема:«Дієприкметник»
|
І. Виконайте завдання
відкритого типу. Запишіть свою відповідь.
1.Утворіть
дієприкметник від слова проводити (проведений).
2.Визначте стан
утвореного дієприкметника (пасивний).
3. Вкажіть суфікси,
за допомогою яких творяться дієприкметники цього стану (-н-, -ен-, -т-).
4. Вкажіть час
дієприкметників із цими суфіксами (минулий).
5.Дієприкметник
іншого стану у цьому часі матимуть суфікс (-л-).
6. Час
дієприкметників, які мають цей суфікс, завжди... (минулий).
Тема: «Прислівник»
ІІ.І. Виконайте
завдання відкритого типу. Запишіть свою відповідь.
1.Утворіть прислівник від прикметника
зручний (зручно).
2. Від
прислівника утворіть просту форму вищого ступеня порівняння (зручніше).
3.
Перетворіть просту форму вищого ступеня на складену форму вищого ступеня (більш
зручно).
4. Утворіть
від складеної форми вищого ступеня складену форму найвищого ступеня (найбільш
зручно).
5.
Перетворіть складену форму найвищого ступеня на просту форму цього ж ступеня
(найзручніший).
6. Розберіть
за будовою утворений дієприкметник.
Тема
«Дієприкметник»
У завданнях
1, 2, 6 запишіть правильну відповідь. Завдання 3, 4, 5 мають варіанти
відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і
позначте її.
1.Утворіть
початкову форму дієприкметника від дієслова керувати (керуючий).
2.Назвіть
стан утвореного дієприкметника (активний).
3. Такий же
стан має дієприкметник:
А)
зображений;
Б) сказаний;
В) змарнілий;
(+)
Г) пробитий.
4. Інший стан
має дієприкметник:
А) атакуючий;
Б) склеєний;
(+)
В) тремтячий;
Г)
помолоділий.
5.
Дієприкметники цього стану утворюються за допомогою суфіксів:
А) -уч-,
-юч-, -ен-, -т-;
Б) -ен-, -т-,
-н-; (+)
В) -уч-,
-юч-, -ач-, -яч-.
6.
Дієприкметники іншого стану утворюються за допомогою суфіксів:
(-уч-, -юч-,
-ач-, -яч-, -л-).
Сценарій
шевченківського свята «Вклонімося
великому Тарасу…»
Оформлення зали. Великий
портрет Тараса Шевченка, прикрашений вишитим рушником, репродукції картин про
митця, його автопортрет, вишивки, керамічні вироби на шевченківську тематику, плакати з крилатими словами із творчості поета. Для мультимедійного екрану
підготовлено висловлювання видатних людей про славнозвісного Кобзаря.
«Всі дивувалися красі та силі
тії простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став
прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші його приймали як благовісне,
пророче слово».
Панас Мирний
«Читайте Шевченка… Там для мільйонів
українського народу велика книга мудрості. Книга любові до України».
Василь Стефаник
«Саме його життя – це трагічна поема, сповнений драматизму життєпис
людини, яка пройшла всі Дантові кола чорного кріпацького пекла, залишаючись при
тому до кінця своїх днів у чистоті своєї волелюбності, нескореності, душевної
стійкості…»
Олесь Гончар
«Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і
чудову пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав
світові такого титана, як
Тарас Шевченко».
А. П. Чехов
«Я американський художник і американець плоттю і кров’ю, але те, що я бачив із творів Шевченка-художника, і те, що я знаю
про нього як про поета, викликає найглибші чуття щирого захоплення його
талантом і творчістю. Я пишаюся цими творами, немовби я сам українець… Я люблю
і шаную Шевченка».
Рокуел Кент
«Шевченко з його сонячним темпераментом – це такий вогонь, який кидає свої
відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу».
Рене Депестр
(Свято
розпочинається піснею на слова Т.Шевченка «Заповіт», яку учасники заходу
виконують стоячи).
Вступне слово
вчителя-словесника.
Є події і дати у духовному житті нашого народу,
які щороку гуртують українців за покликом серця, одна із цих дат – 9 березня –
день народження
нашого
великого співвітчизника Тараса Шевченка, поета, художника, а головне –
люблячого сина нашої рідної землі, який самовіддано служив своєму народу і
батьківщині. Віщі
струни його кобзи розбудили гідність українців,
полум’яне серце покликало на широку путь свободи, натхненне слово піднесло
милозвучну материнську мову до рівня світових розвинених мов. Цього року ми вшановуємо
200-літній ювілей великого Кобзаря, шанобливо схиляючи голови перед його
генієм, безмірно дякуючи за самозабутню любов до України, до рідного народу, за
ті святі заповіти, які він передав нам з вами, сущим на цій споконвічній землі.
І
ведучий. Навесні,
коли тануть сніги
І
на рясті просяє веселка,
Повні
сил і живої снаги
Ми
вшановуєм пам’ять Шевченка.
Несемо
на могилу вінки,
Мовчазні
стоїмо без кашкетів –
І
здається: до нас крізь роки
Долина
мужній голос поетів.
ІІ ведучий. Він у подихах
збуджених віт,
В
рокотанні далеких моторів;
Його
слуха розкований світ
У
звучанні об’єднаних хорів.
Кобзарева
струна не вмира !
В
його пісні – розборкані крила:
Його
пісня од схилів Дніпра
У
безсмертя шляхи проложила.
ІІІ ведучий. Серед
великих поетів, яких дали людству народи, одне з найпочесніших місць посідає
наш геніальний співвітчизників, наш безсмертний Кобзар – Тарас Григорович
Шевченко. Сам Всевишній посилає народам мудрих і духовно окрилених пророків,
котрим підкорився «огонь в одежі слова».
ІV ведуча. Усвідомлюючи могутню силу і велич цієї
постаті, ми , українці, всім серцем відчуваємо духовну спорідненість із поетом.
Адже ще в хатах наших прадідів, поряд із святими образами, висів портрет
народного співця, прикрашений вишитим рушником і запашним зіллям. І сьогодні важко,
мабуть, знайти свідому
українську родину, яка не мала б «Кобзаря» – безцінної книги українців.
І читець. Слова
– мов фарби пурпурові
У
сяйві синьої зорі,
Вони
лягали на основі
Узор’ям виніжених мрій.
Вони
купалися в легенді,
Турчали
голубом з-під стріх,
А то, як мудрий Перебендя,
Сльозами
бризкали крізь сміх.
Його узріли темні люди
І поклонилися йому,
Він розійшовсь по всіх усюдах,
Здолавши млоїсту пітьму.
Він
так звучав в ті дні святкові,
Що,
поклоняючися грі,
Урвали
струни на півслові
По
всій Вкраїні кобзарі.
Заслухались…
ІІІ ведучий. Терниста
дорога майбутнього поета у великий світ, до вершин світової слави, починалася з
убогої кріпацької хати, яку поет не раз описав у своїх автобіографічних творах.
(Під тихі
звуки мелодії пісні на слова Т.Шевченка «Зоре
моя вечірняя» лунають слова ведучих, а на мультимедійному екрані
демонструються полотна відомих художників: І. Їжакевича, М.
Дерегуса, В. Касіяна та ін. – про дитинство Тараса).
І ведучий. В
похилій хаті, край села,
Над
ставом чистим і прозорим,
Життя
Тарасику дала
Кріпачка
– мати, вбита горем.
У
серці – туга і печаль…
Мовляла
синові з журбою:
«Як
гірко, як нестерпно жаль,
Що
долі в нас нема з тобою».
ІV ведуча. З
болем і смутком згадував
митець «матір добрую» свою, яку «ще молодую у могилу нужда та праця положила»,
замордованого злиднями батька, осиротілих братів і сестер, що «розлізлися межи
людьми, мов мишенята».
ІІ ведуча. Кирилівка…Допитливий
Тарас
Пасе
коло села чужі ягнята…
Стрічала
співчутливо, мов сестра,
Малого
пастушка убога хата.
А
він, йдучи крізь горе і жалі,
Мудрішав
на шляхах життя з літами.
І
генієм піднявся над світами,
Ввібравши
в серце стогони землі.
ІІІ ведучий. Але шлях до
вершин світової слави буде засіяний смутком, тугою за рідною землею, яку не з
власної волі довелося покинути у ранньому
чотирнадцятилітньому
віці, щоб лише тричі знову побувати в Україні, яка на чужині в його уяві
поставатиме райським куточком, ідилією родинного щастя.
(Учні
виконують пісню на слова Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати» або»Зацвіла в
долині червона калина», одночасно на мультимедійному екрані демонструються
репродукції живописних пейзажних полотен митця).
IV ведучий. Дивовижною
силою любові Шевченка до батьківщини був вражений грузинський просвітитель А.
Церетелі, який сказав так: «Признаюсь, я перший раз зрозумів з його слів, як треба
любити батьківщину». Можливо, поет і сам не усвідомлював глибинної причини цієї
незгасної любові до України, питаючи себе і сучасників:
І ведучий. Мій
Боже милий! Як хотілось,
Щоб хто-небудь мені сказав
Хоч слово мудре, щоб я знав,
Для кого я пишу? для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?..
ІІІ ведучий. Сучасник і сподвижник
великого поета Микола Костомаров
наголосив: «Гаряче любив він
українську народність, але понад усе співчував
долі простого люду, і улюбленими його
мріями були думки про
свободу цього народу…», а пізніше наш поет-класик Павло Тичина закличе
українців: «Будемо ж вчитися у Тараса Шевченка любити нашу славну Вітчизну».
ІІ ведучий. Якими важливими для нас є слова безсмертного Кобзаря:
Свою
Україну любіть,
Любіть
її во врем’я люте,
В
останню тяжкую минуту
За
неї Господа моліть.
IV ведучий. Поет, виплеканий народними болями і
сподіваннями, глибоко осягнув силу натхненного слова, яке має духотворче
начало, яке живе у вічності і, проникаючи у людську душу, будить її совість,
почуття людської гідності, веде у безсмертя.
І ведучий. Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється-ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть
меж
люди!
Ш ведучий. Маючи великий поетичний хист, Шевченко щедро дарував його рідному народу, міцнів у пісні, підносився духом і, дивлячись на людей душею, всім серцем благав Божу Матір – заступницю і захисницю знедолених:
Ш ведучий. Маючи великий поетичний хист, Шевченко щедро дарував його рідному народу, міцнів у пісні, підносився духом і, дивлячись на людей душею, всім серцем благав Божу Матір – заступницю і захисницю знедолених:
ІІ ведучий. …Молю,
ридаючи, пошли,
Подай душі убогій силу.
Щоб огненно заговорила,
Щоб
слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило,
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, Божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
ІV ведучий. За великий талант митця – поета, художника,
графіка – Тарасу Шевченку довелося платити розлукою з Україною, самотністю на
чужині, десятилітнім засланням у
спекотну Середню Азію, солдатською муштрою, але він свідомо нестиме свій земний
хрест, не перекладаючи його на інших.
І ведучий. Молюся!
Господи, молюсь!
Хвалить
тебе не перестану!
Що я ні з ким не поділю
Мою тюрму, мої кайдани!
ІІ ведучий. У неволі найстрашнішою для митця була заборона писати і
малювати, адже для творчої людини
– це передчасна смерть, бо
що можна вдіяти зі
спопеляючим тебе даром, який палахкотить усередині, шукаючи самовираження ?
Незважаючи на заборони, Кобзар стверджував: «Караюсь, мучусь, але не каюсь»…
(Звучить пісня на слова Т. Шевченка
«Думи мої, думи мої», одночасно на мультимедійному екрані з’являються репродукції картин
про перебування поета в засланні).
Ш ведучий. Усупереч заборонам і перешкодам, серед
мук і страждань, народилвся «Кобзар» – велика книга українського народу,
дороговказ співвітчизникам, одкровення, звернене до українців минулих і
прийдешніх поколінь, заклик до єднання заради волі і процвітання України.
ІІ читець. На
всіх континентах пісень його струни,
У
чесному серці народів і рас,
Бринять
переможно, врочисто і юно –
Незмінні, прекрасні у
будь-який час.
Він словом пророчим освітлював далі,
Закриті страшними завісами хмар,
Він долю свою і талант свій без жалю
Поклав на святий України вівтар.
Його
не зломили ні тюрми, ні пута –
В нім сила народу такого
жила,
Якого ні смерть, ані злоби
отрута,
Як правду велику, його не
здола…
Крізь
пекло етапів, крізь муки заслання,
Крізь ночі холодні і душі пусті
Крізь ночі холодні і душі пусті
Проніс він священну ідею братання,
Життя
і безсмертя віддавши меті.
IV ведучий. Твори великого
Кобзаря знані у всьому світі. Це про нього сказав видатний турецький письменник
Назим Хікмет: «Є поети одного міста, одного
села, одного народу. Але є поети всіх міст, всіх сіл, всіх народів.
Шевченко саме такий поет». Його поезії звучать десятками мов, про творчість
написано більше
ста тисяч досліджень, величні пам’ятники мудрому
провіднику українського народу стоять у багатьох країнах світу.
І ведучий. Ми є нащадки славного
Тараса,
Його терни торкнулись й наших тіл,
Народ возвести в націю – не в расу
Огненним
словом Велетень хотів.
Встеляймо
кручу пам’яті щоденно
Освяченими вітами верби.
Держава наша буде суверенна,
Коли з колін піднімуться раби.
ІІ ведучий. Живи,
поете, в бронзі і граніті,
Живи,
поете, в пам’яті людській,
Живи в піснях, живи у
«Заповіті»,
І в слові праведнім,
і в славі віковій.
(На мультимедійному
екрані демонструються світлини пам’ятників великому Кобзареві, встановлені у різних країнах світу. Лунає запис
пісні на слова Ю. Рибчинського «На Тарасовій кручі»).
ё
1 Сценарій свята-презентаціі Ми тепер не просто діти -- ми тепер вже 5-й клас !1-й
1-й вед Осінь ніжно розпустила фарби різних
кольорів
І ласкаво запросила знов до
школи школярів
2-й Хвилюються мами хвилюються тата хвилюються діти а також і я
І це незвичайно оскільки сьогодні у
всіх нас зявилась чудова прекрасна
велика сімя
3-й День сбогодні такий незвичайний сонце
встало умите в росі
Скликав у школу нас дзвоник святковий і зібрались на свято усі
4-й Всі гарненькі чепурненькі всюди
радість шастя сміх
Ми старанно готувались щоб сподобатись усім
5-й Наша вчителька найперша не пізнає нині
нас ми тепер не просто діти----
Ми тепер вже 5-й клас
6-й Все що вмієм вам покажем краще взнаєте
ви нас тож запрошуєм на свято
Свято кожного
із нас!
Під музику
діти заходять до залу:
Звучить гімн школи
Учень; Що це що у
нашій залі Це
гостей ми погукали
Тут не
демонстрація Це
наша презентація!
Це наш дружний 5-й клас дужерадий бачить вас!
Всі таланти всі артисти є
спортсмени гумористи
Є в нас добрі танцюристи ім
приходилось раз триста танцювать
перед всіма
танок
8-й Почалось
навчання-- змірилось усе тепер вже
ми разом науку гризем
До чого ж багато нам треба учить щоб
бути розумними з предметами дружить
9-й У нашому класі ми дружно живем кому
щось потрібно- розвяжем без проблем
Ми дружні веселі і будем дружить щоб
нашим батькам за нас не червоніть
Соня Катя Катя ІРа
1
вересня 2010р ми переступили поріг нашоі школи і
відчули себе повноцінними
членами
шкільноі родини
10Давайте
згадаємо як це було Сценки
Вірші У школі Дніпровській ми вже 5-й рік вчите лі як ті батьки нас навчають залюбки
11Скільки
нових дисциплін в цьому році а гуртків
Пісня Школярі
школярики
12Дитинство-
зачарована пора коли сам час як скульптор геніальний
У кожному
характер свій плекає і
особистість нашу розкриває
Розповідь: Гаценко; Фрунзе; Петренко; Катя
Віка САМБО
13 У кожного
є власний свій талант його кожна людина має
Художник ти поєт чи музикант а інший
-ніби соловей співає
Пісня Я МАЛЮЮ
14 Бажання в
когось в шахи грати є гербарій хтось захоплено збирає
У кожного захоплення своє що
самовиразитися допомагає
Листопад ХІП-ХОП
15 Дівчатка й
хлопятк а такі
нетерплячі сміються штовхаються грають скачуть
Та раптом дзвінок пролунав у класі й
серйозними стали обличчя наші
Пісня НАША ШКІЛЬНА КРАІНА
16
Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в сивій тишині
По садах пустинних іде гордовито Осінь
жовтокоса на баскім
ВАЛЬС Вхід Осені
Осінь:Добрий
день в цей добрий час дуже рада бачить вас
Не сама тепер прийшла а й синочків привела
Вересень:
Возить вересень вкомори кавуни і помідори
Спілих яблук груш і слив цілі гори
натрусив
Жовтень:
Листя жовте та червоне легко здерева злітає
Мов метелик на дорозі з тихим шелестом
сідає
Сяють золотом берези жовтень так ві
нчає осінь
Листопад:
Більше й більше листя з клена облітає з кожним днем
По траві іще зеленій між дерев в саду
ідем
Йдем по листу золотому мов по килиму мякому
ЗАГАДКИ О С Е
Н І
Фрунзе: Як ви бачите всі ми такі різні
але дуже любимо наш клас і
не уявляємо своє життя одне без одного
Ян:Ми хочемо бути дружним колективом
Омельченко:Ми знаємо що у нашому житті
нам допомагають наші вч
ителі
наш
класний керівник наші батьки та наша 1-ща вчителька Валентина Іванівна
Ми надаємо
слово Валентині
Іванівні ( виступ)
Пісня В Е СЕ
Л К ОВ А
КЛ Керівник:
А зараз любі діти я хочу знати з якими намірами ви прийшли у 5 клас
Командир:Однокласники
станьте струнко клятви слова промовляйте лунко
Зазера
Д:Клянемося що знанням будем сили віддавати
Щоб гідними людьми Украіни-неньки
стати
Всі:
клянемося
Лобовко:Будем вчитись ми відмінно
випускникам прийшла достойна зміна
Всі:
Клянемось
Борисенко:Давайте
у мирі і злагоді жити друзями батьками вчителями дорожити
Стояк:Клянемося
ми і повторим не раз що ледарям і нахабам не місце серед нас
Омельченко:Ми
вам обіцяємо завжди жити по законах доброти
Ми дуже пишаємося що 5-класниками
називаємося
Пісня ТИ
І Я
Лобовко:Дорогі
наші батьки ми будемо все робити добре щоб вас не засмучувати
щоб ви раділи і пишалися нами
СЛОВО БАТЬКАМ
Пісня ВСЕ ЦЕ
ПОТРІБНО МЕНІ
Стояк:І дорослі
і малі хочуть миру на землі щоб усім всміхалась доля
Щоб навчались діти в школі щоб в
знаннях черпали сили щоб нове
життя творили
Учитель:Ми
вдячні вам усім хто завітав на наше свято
І хочу від щирого серця побажати---хай
зіллються воєдино
діти школа батьки як одна родина
Я з радістю нових дітей зустрічаю і
серце від думки завмирає що
життя
прекрасне і воно триває
Пісня У
РИТМІ СЕРЦЯ
